Вплив
розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей
дошкільного віку.
Формування правильної вимови у дітей – це
складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення,
сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих
та власним. Велику увагу треба приділяти
розвитку функції дрібних м’язів рук.
Рухи рук тісно пов’язані з мовленням,
вони є одним з факторів його формування.
Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У
свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового
аналізатора і зорового сприйняття, просторового орієнтування, координації
рухів.
Рівень розвитку дрібної моторики – один з
показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, що має
високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо
розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення.
Саме тому робота з розвитку дрібної моторики
повинна починатися задовго до вступу до школи. Батьки, які приділяють певну
увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та
координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше,
впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини; по-друге, покращують
розвиток мовлення малюка; по-третє,готують його до оволодіння навичок письма.
З самого раннього віку необхідно починати роботу з
розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж
пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою
головного мозку. В ранньому та
дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються
віршованим текстом, не забуваючи про розвиток елементарних навичок
самообслуговування: застібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т.п. і,
звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитку дрібної моторики та
координації рухів має стати важливою частиною підготовки до школи.
Існує декілька правил проведення роботи для
розвитку дрібної моторики, яких слід дотримуватись:
1. Робота з
розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно.
2. Матеріал
до занять повинен бути різноманітним, яскравим, безпечним.
3. Заняття
повинні проводитись під наглядом дорослого або разом з ним.
4. Вправи
та завдання повинні відповідати віковим нормам та індивідуальним можливостям
дитини.
5. Заняття
повинні приносити радість, викликати задоволення, не повинні перевтомлювати
дитину.
Правильне
мовлення – запорука успішного навчання в школі.
Своєчасне оволодіння правильним мовленням має важливе значення для
формування повноцінної особистості дитини, для успішного навчання у школі та
для подальшої трудової діяльності.
Відомо, що мовлення в дитини розвивається, насамперед, в процесі
спілкування з оточуючими, тому дуже важливий контроль та правильне керівництво
формуванням мовлення.
Активне спілкування з оточуючими сприяє формуванню лексичного запасу та
граматичної будови мовлення.
Навчання грамоті – важливий етап в мовленнєвому розвитку дитини.
Готовність дитини до навчання грамоті здебільшого визначається рівнем розвитку
пізнавальної діяльності, змістовністю та мовними можливостями.
В свою чергу недоліки мовлення, які стосуються вимови, слухового
диференціювання фонем, негативно впливають на оволодіння звуковим аналізом та
синтезом. У дітей виникають труднощі в розрізненні близьких за вимовою фонем,
що в подальшому знижує можливості повноцінного оволодіння навичками читання та
письма.
При нормальному мовленнєвому розвиткові дитина, повноцінно спілкуючись з
оточуючими досить міцно засвоює фонеми рідної мови, не змішуючи слова близькі
за значенням.
У дітей з вадами мовлення виникають труднощі при виділенні у слові
окремих звуків, виділенні голосних та приголосних із складу, слова;
диференціювання приголосних за твердістю та м’якістю, дзвінкістю та глухістю.
Також вони роблять безліч помилок, пов’язаних із пропусками, перестановками
звуків, складів.
Доведено, що школярі з вадами мовлення роблять помилки в 4 рази частіше
від дітей з правильним мовленням.
Усі, вищезгадані, труднощі приводять до того, що категорія
дітей-логопатів поповнює ряди неуспішних учнів.
В зв’язку з цим виникає необхідність раннього усунення мовленнєвих вад.
І в якості необхідної умови всебічного розвитку дитини розглядається формування
та вдосконалення мовлення в різних його формах:граматичної, лексичної та
фонетико-фонематичної будови мовлення. | 
